Ексгумація в Ізюмі. Дістали 23 тіла цивільних (попередньо), і 17 військових. У деяких були шеврони 93 бригади «Холодний Яр». Один з цивільних мав мотузку на гиї і зв‘язані руки. У двох військових теж зв‘язані руки.
Follow
Nastya Stanko
@StankoNastya
Nastya Stanko’s Tweets
На Балканах журналісти питають нас, чому ми не прилетіли літаком з України, а так довго добирались. Паралельна реальність
Таліби розігнали акцію протесту жінок в Кабулі. Але вони вийшли.
Чи можна десь побачити акцію протесту «хороших росіян» в Росії? Тих, яких не можна всіх під одну гребінку, і візи забирати?
В одному з інтерв‘ю Да Вінчі казав, що він так довго пробув на передовій, що якось виїхавши в цивілізацію не міг навіть зрозуміти, як користуватись банкоматом. Людина яка, здається, воювала з 2014 весь час без будь-яких ротацій. Який дуже чітко знав, чому він там з 18 років.
Не знаю, чи ви пам‘ятаєте це відео прориву на Азовсталь на човні, але один з азовців з цього відео теж повернувся вчора з полону
На одному з кладовищ Лиману, де ми позавчора були знайшли вже не більше 50, а понад 180 захоронень, є і діти і цілі сім‘ї
Військові з харківського ТРО вішають український прапор в Стрілечому на кордоні з Росією в харківській області.
В Ізюмі просто чудесні люди. Скоро про це чсе в репортажі на
В Херсоні немає світла - пофіг.
В Франківську немає світла - скільки ж можна, патріотів катують
Для дуже багатьох країна таки значить настільки, що вони готові за це померти. Тому вона існує.
Героям слава!
Собчак довго трималась, але таки не витримала, і звинуватила нас в тому, шо ми нацисти. #російськаліберальнаопозиція #російськаліберальнажурналістика
1/ Донбас
На вулиці -10
Стабпункт. Військовий з замотаним правим оком.
- ока нєт, то всьо хуйня, я каску проїбав, вона стоє як жигуль.
Всюди кров. В куті закривавлений бронижилет
Любомир Гузар колись казав: в Україні немає поділу на схід і захід, є поділ між тими, хто любить Україну і хто ні.
Думаю, що це як ніколи вірно.
Київ, центр, кафе.
Повітряна тривога. Ми вже сидимо
- нічого, сніданок буде, не хвилюйтесь. Є столики в підвалі.
Їмо. Відбій.
Хлопець за сусіднім столиком робить замовлення. Вимикають світло.
- нічого, сніданок буде, не хвилюйтесь.
Я обожнюю це місто
В Лимані досі валяються тіла росіян. Їх потрохи забирають, але не встигають так швидко. Місцеві квжуть, що цих мертвих (13 чоловік) вивантажили просто на вулиці біля будинку, поранених забрали і поїхали, коли втікали. Картина жахлива: бродячі пси і коти починають їх їсти
The following media includes potentially sensitive content. Change settings
View
Діма, 43 роки. Власник магазину дитячих товарів. Позивний «Кіндер». Доброволець. Має надірваний меніск, артроз, гіпертонію, астму, дитину з цукровим діабетом 1 типу і паралізованого батька. Штурмував село Нескучне під Великою Новосілкою.
- я не хочу пропустити таке
Евакуація, бійцю куля попала в шию, але сповзла кудись під лопатку (ну за його відчуттями вона там). Водій-федьдшер виявляється його знайомим. Поранений просить води. Водій поїть його, і каже:
- але вважай, холодна, пий маленькими ковтками, бо захворієш, доведеться тебе лікувати
Можливо ви бачили в тіктоках десь, як в приватному секторі Бахмута під‘їжджає наша БМП, розвалює паркан і стріляєпо росіянах. І все це з відстані 7-8 метрів. Так от ми з цим екіпажем в #Bakhmut зустрілись. Це вони. Більше про них тут: youtu.be/IMLBhxhXIoE
Часом думаю, що нам допомагає воювати армія мертвих, як було у володарі кілець. Це всі ті замордовані Росією і росіянами наші баби, діди, та ще давніші родичі, які нам дають сил боротись і за них також
Після першого бою:
Говорять двоє хлопців 23 років:
- я т.в.о комроти
-я теж т.в.о. Комроти.
- де ваші командири?
- іх поранило під час бою.
- ми були командирами взводів
- і вам довелось в бою брати командування ротою?
-так
Прошу телефон.
- в мене згорів
-в мене розбив осколок
Виявляється, що в Куп‘янську не можливо знайти нікого з представників місцевої міської влади, бо тупо всі втекли з приходом збройних сил України. Тепер районна влада налагоджує життя в місті. Другий день там тихо.
Говорила сьогодні з одним чуваком з глибинної розвідки, який воював на півдні з 24 лютого. Історію він свою почав так:
- ну поначалу я воював в спортивному костюмі PUMA. Магазіни в карманах носив... З 28 ми думали, що возьмем Херсон, поп‘єм кофє, і підем на Крим. Ну ми ошиблись.
Здається, що Залужний дає інтерв‘ю або пише статті тільки, коли хоче нас трохи приспустити на грішну землю
Кілька спостережень з Вашингтону - тред:
1. У Вашингтоні на око більше українських прапорів, аніж у Варшаві.
2. Біля резиденції посла Франції в США статуя Свободи обгорнута в український прапор
3. Український прапор поруч з власним майже біля кожного посольства
Знайомі американці приміряють костюми до Хелловіну. Скоро на площах європейських столиць появляться новорічні ялинки і різдвяні ярмарки з запахом глінтвейну по вулицях. У нас нескінченний лютий
Передають хороші новини з півдня, і я не про те фото, де підняли наш прапор)
Артилерист з великою гарматою розказує:
- найстрішне було - це під Києвом, коли ми ото їхали колоною, і люди всі виходили з хат, і хрестили нас. Навіть, коли снаряд впав в 10 метрах від мене - так страшно не було. Блін, даже оце зараз розказую, і опять страшно
Про Лавру пам‘ятаю дві історії:
1. Мене не пустили туди на службу, бо я греко-католичка, це вони мене випитали на вході
2. Паша Мерседес наклав на мене анафему за питання про його мерседес
Точка евакуації на одному з найгірших напрямків. Будинок вранці розвалила КАБ, в підвалі медики.
- я сьогодні приїхав, попросився сюди, тут краще
- а що ви робили?
- я був в штабі, розбирався з документами, бо в мене фінансова освіта, була своя компанія в США- будівельна
Replying to
Якщо ти хоч якось був дотичний до війни, то ти не мін не знати про Да Вінчі. Всі знали його. Він був легендою. Великим майбутнім українського війська. Нині один генерал сказав мені, що він плаче, хоч двадцять років не плакав.
На переправі в Куп‘янську смол толк з військовим:
- а ви звідки?
- з Балакалії.
-все вдома добре?
-ні, тата вбило снарядом
Україна - це зараз країна, в якій страшно заводити смол толк. Після майже кожного як ти - почуєш щось жахливе.
Другий день пробки на кримському мосту. Мені це нагадує пробки на виїзді з Києва 24-25 лютого. Бумеранг він такий
Якби це було в художньому фільмі, я б казала: ну переграли, переграли. Боже, дякую, що живу в ці часи
Quote Tweet
31 квітня бачили Романа Ратушного біля Барвінкового. Мали поговорити для інтерв‘ю, але не склалось. Це була коротка смішна зустріч його з побратимом по спалених дверях
Replying to
Я не про пафосні слова, але ми живемо зараз в такий час, коли є (на щастя) люди, про котрих цих пафосних слів не вистачить - і всі ці слова будуть правдою. Те, про що ми читали в дитинстві як про казки відбувається тут і тепер на наших очах. Це почесно бачити, але дуже боляче
Сьогодні свій день народження святкує Донецьк - місто троянд. Вітаємо, чекаєм на повернення, бо Донецьк - це звісно Україна.
Екіпаж Бредлі:
Ми підірвались на трьох тм-ках, всі цілі, і бредлі теж.
Влізло 11 чоловік
Наш Женя з птура (того, що на бредлі) підбив 72-ку
Виглядають горді і впевнені в собі, маючи таку машину
Бахмут: військові пояснюють дорогу.
- от по цій не їдьте, вона птуром прострілюється.
Їдемо. Лишаємо машину перед перехрестям, перпендикулярна вулиця прострілюється птуром. Перебігаємо. На протилежному кінці все розвалене. Але на куті двері в будинку привідкриті. Забігаємо
Replying to
Лікар говорить про іншого лікаря:
- От Мар‘ян поранений був. Цегла залетіла йому, і не одна - від ракетного вибуху.
⁃Поламала мені шийні хребці
⁃55 років йому, ми вже думали, що він не вернеться, а він вернувся.
⁃Пане Мар‘ян, ви чого вернулись?
⁃це наслідки контузії
This is what happens when the news about Ukraine are written by correspondents who specialized on Russia
40 hours without electricity, heat, mobile connection, hot water.
0 degrees.
But still without you, Russia
Думаю, що дождь все ж таки вболіває за своїх рєбят. Як коли грає збірна. Росія може і путінська, може тренер мудак. Але коли грає збірна з футболу, то всі вболівають за своїх. Так і тут. Обідно, коли свої програють
Тред: Важко уявити, але дещо стало за цей рік краще. Наприклад, . От стою на центральному вокзалі в Києві. Важко було навіть про таке мріяти:
1. Тут більше не смердить
2. Працює ескалатор
3. Працюють кав‘ярні, маркети зі свіжою їжею, а не з позавчорашніми котлетами
Replying to
А там магазин. В ньому на стільчику сидить мужик, над ним стоїть жінка і голить машинкою йому волосся на голові. Ми трохи в шокові. І такі: може у вас ще й магазин працює?
- ну да, канєшно. Тільки з водою проблеми. #Бахмут
Replying to
2/ обстріл. Близько.
Лікар - до війни дитячий онколог одягає каску, спускається в підвал. Тут, каже, іноді сплять, коли дуже близько лягає, на вулиці -10, тут в підвалі +4.
Щось важке їде:
-мотолига, тяжолих везуть.
Скидає каску, біжить наверх.
Сьогодні день народження святкує Херсон - місто незламності. Оце буде гулянка наступного року там. З днем народження.
Replying to
3/ приїжджає медик одного з підрозділів з трьома пораненими. Він в светрі, вимазаний в крові.
- я лікар-стоматолог.
- чого ви в светрі?
- так багато роботи, що не встигаєш змерзнути
Фільм Комарова - це та пропаганда, якої очевидно потребує влада.
Перемога близько, все буде. Полонені повертаються, страждають лише цивільні. Ну є один загиблий військовий. Він там сказав одну фразу, його пофарбували в сірий. І все.
Дуже слабкий фільм. І дуже зручний
Replying to
7/ поранений військовий:
- вибух був позаду мене, мені осколок в спину прилетів. Ми штурмували свою ж вчорашню позицію.
-сьогодні гірше?
-відносно, з 5 - 3 вже тут
Replying to
6/ на столі військовий дивиться на свою руку:
- що це за хуйня?
Медсестра спокійно:
-це не хуйня, це мінно-вибухова травма
Десь за два будинки снаряд лупиться в стіну
Ти росіянин, не хочеш їхати на війну в Україну - попадаєш в тюрму. Туди приходить Пригожин, і забирає тебе на війну в Україну.
Replying to
5/ евакуація. Однієї машини мало, їде ще одна. Ця друга невдовзі повертається.
- кого привезли?
- нікого, не було вже кого везти
Ніщо не спинить хасидів, час яких відвідати могилу Цадика Нахмана настав
Сьогодні день народження святкує Маріуполь - місто Марї, місто-порт, місто металургів. І місто людей зі сталі. Наступного року з дня народження Херсона ми одразу всі переїдемо святкувати день народження Маріуполя. Вітаю, незламні
Дмитру Табачнику оголосили підозру у держзраді. Хто б міг подумати. І сто років не пройшло.
Повернулись щойно з Бахмута. На півночі міста безпервні стрілкові бої і кулеметні черги. На півдні якось полегше. В центрі майже не чули роботи артилерії, і ніби стало останні дні спокійніше. Ринок сьогодні працював. Це звісно виглядає дещо сюрреалістично
Replying to
Попри це я далі зустрічаю людей, які вже зараз кидають все, і просяться туди, де небезпечно, щоб бути корисними. Це все дуже важко логічно пояснити, але це дає надію і сил, тільки це
Перший тестовий потяг прибув в Балаклію. Від завтра - можна буде вже залізницею дістатись до Харкова і назад. Один зруйнований міст по дорозі, міни (уже прибрали), російські позиції (уже покинуті)
Пʼятий раз за рік я приїжджаю в Київ, прибираю квартиру, купую квіти, планую знову тут життя, щоб перевезти сина назад додому, і кожен з цих пʼяти разів відбувається оце. Росія щодня руйнує наші плани, щодня ми відкладаємо свої мрії, своє життя
Захід не хоче вступати в прямий конфлікт з Росією через Україну, бо це може призвести до третьої світової, і плюс Росія має ж ядерку.
Той же Захід: ми готові захистити Тайвань від Китаю, який уже балістичні ракети вигружає.
Накручуєшся страшно. Приїжджаєш на фронт. Дощ стіною, болото по коліна. Питаєш військових, які в цьому всьому живуть, як у вас тут, а вони такі: та в нас все добре взагалі-то.
Розкручуєшся
Я мушу це сказати: люди, котрі кудись дзвонять, аби відключили сусідів, в яких є світло - ви не туди витрачаєте свою енергію, я вже не кажу про те, що це мєрзость.
Для довідки: нн маю світла з 7 по 12, з 15 по 20
Replying to
Стаб:
- я був щелепо-лицьовим хірургом в приватній клініці в Москві, дуже добре заробляв. Але я в лютому 22 повернувся. Відтоді тут.
На передовій в деяких місцях дуже важко, а поранення просто жахливі, всі дуже втомлені, і часом вже злі
- в березні в них 10-15, а в нас один
- а зараз?
- зараз навпаки - ми більше
Ми недавно були в артилеристів під Соледаром з 10 бригади. Артилерію нашу зараз набагато краще чути, аніж російську - навіть на цьому найгіршому відтинку - Соледар-Бахмут
На війні зʼявилась така прикмета:
- якщо події на фронті коментує Ганна Маляр, значить все трохи не так. Бійці тут під Бахмутом розповіли мені про цю прикмету. Цікаво, чи це гендерно зумовлено так, що при поганих новинах відправляють коментувати жінку.
Replying to
- але я там в штатах не міг сидіти. То я сюди, але в штабі я теж не міг, тут я більш корисний. Пройшов курси. Тепер помагаю. Сьогодні вже було два важких.
-довезли?
- до стабу не довезли, на жаль
Воно таке враження, що тупо під вікнами в мене падає. У вас теж таке?
Це леопарди дають на 45 -ти річчя Зеленського, чи за наші фотки в леопардових шубах???
Replying to
Продовження історії від розвідника з півдня:
Ми спалились зразу, но нам було похуй, бо ми думали, що ми безсмертні.
Цей на бмд за 5 мінут наступлєнія вистріляв все бк. Каже: брат, я пустой. Я кажу: брат, їдь просто так - для устрашенія. Казалось би: що могло пойти не так?
1/ Сьогодні моєму сину два роки. Він народився під час пандемії, і майже рік - половину свого життя не живе вдома. Пологовий, де ми його народжували-розстріляли з танка.
Його мама,тобто я - тиждень -два в місяць проводить не з ним. За що увесь цей час, який не з ним відчуває вину
Сьогодні мій свекор, котрий воює на півдні зміг зустрітись з двома рідними братами - дядьками мого чоловіка, один з братів був в окупації до листопада, а інший також воює, але досі був на іншому напрямку. Яким чудом в наш час є те, що три рідні брати живі і зустрілись
Були в наших хлопців, бачили, як вони підбили російську бмпху. А це я їжджу в багажнику машини. А у вас як справи?
It’s so painful to read this
Quote Tweet
I promised my kid to stay with him in Poland till New Year's eve.
Yet somehow, I just got a ticket to Kherson
I love him so much, perhaps a bit more than Ukraine even. But he is safe now, and #Ukraine isn't.
I already told him; he understood.
I love him so much, perhaps a bit more than Ukraine even. But he is safe now, and #Ukraine isn't.
I already told him; he understood.
«Ізюм наш, ну все, радість. А ми йдемо далі» - каже нам боєць «Карпатської Січі» з позивним «Гривня» (земляк мій, до речі), КС вішала прапор в Ізюмі, репортаж тут: youtu.be/BOgUqqNua1g
Ще про Бахмут. Я була в цьому місті дестяки разів. Особливо в 2015 році: Дебальцеве, Світлодарка - усе це через Бахмут. В нас були місця, де ми їли, і місця, де був норм вайфай.Я знаю, як доїхати до лікарні без навігатора.Але 10 днів тому я нічого не могла в цьому місті впізнати
Replying to
Svyatoslav was killed today during the fighting in the South of Ukraine. He was one of the biggest patriot of Ukraine. He was from Crimea. RIP
Два дні в Херсоні тільки і говорили, чи приїде сьогодні Зеленський. Чи це таки занадто небезпечно. Але чутки ходили, що це буде сьогодні. І він приїхав. Ну круто
Мені дуже подобається, як швидко після удару ракетами заробили ями в Дніпрі і в Києві. Сподіваюсь, колись і на моїй вулиці, яка також в Києві зароблять яму, яку розрили два роки тому
Тепер в росіян тимчасово столиця «автономної республіки» «херсонська область» в Генічеську. Це там, де російському солдату казала місуева мешканка соняшникове насіння в кишені насипати
Маленький стейтмент. З сьогоднішнього дня я працюю головною редакторкою . Для мене розслідувачі це боги, тому це велика честь доєднатись до такої команди. Розслідувань нам всім вистачить на все наше життя, з огляду особливо на країну сусідку
